ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА КОМУНАЛЬНОГО  ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ  №8 "ЗОЛОТА РИБКА" ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ"

 

 

«Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес» на період 2015/2016 н.р.-2020/2021 н.р.

 

ЕТАПИ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ

 

І етап: Діагностично-концептуальний (вересень 2015 - серпень 2016 р.).

 

Конкретизація проблеми на рівні регіонів та окремих педагогічних колективів, планування роботи творчих груп, створення «банку інформації» з питаньінтегрування змістувипереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес, розвитку соціальних компетенційв інтересах сталого розвитку, визначення основних показників для системного відстеження, діагностика рівня готовності педагогічних колективів до роботи над проблемою, організація роботи семінарів з проблемиінтегрування змістувипереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес.

 

ІІ етап:Організаційно-моделюючий (вересень 2016 - серпень 2017 р.).

Наукове обґрунтуванняінтегрування змістувипереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес, розробка відповідного навчально-методичного забеспеченняпроекту, введення у зміст роботи освітніх установ спецкурсів, курсів за вибором з аспектами сталого розвитку, «наскрізного навчання» освіти для сталого розвитку, координація діяльності методичних служб різних рівнів в забезпеченні умов для підвищення творчої активності педагогічних кадрів.

 

IІІ етап:Практичний (вересень 2017 – серпень 2019 р.).

Розробка та апробація системи діяльності навчального закладу або вчителя, вихователя, спрямованої на розвиток соціальних компетенностей в інтересах сталого розвитку,соціальної відповідальності,масове запровадження моделішколи сприяння сталого розвитку та інтегрованого розвивального освітнього середовища на засадах випереджаючої освіти, розвиток партнерської мережи шкіл сприяння сталому розвитку як регіональних центрів сталого розвитку своєї громадитарушійної сили становлення громадянського суспільства.

 

ІV.Коригуючий: (вересень 2019 – серпень 2020 р.). Аналіз та корекція накопиченого педагогічного досвіду, визначення його основних ідей для широкого запровадження, аналіз матеріалів попередніх зрізів діагностики рівня розвитку соціальних компетенційв інтересах сталого розвитку,ефективності засвоєння змісту випереджаючої освіти учасниками проекту. Вивчення та експертна оцінка накопиченого педагогічного досвіду.

 

V. Підсумковий:(вересень 2020 – серпень 2021 р.) Узагальнення перспективного педагогічного досвіду, підведення підсумків роботи педагогічних колективів з проблеми інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес, підготовка матеріалів для публікації, науковий аналіз матеріалів моніторингу, підготовка підсумкового звіту.

 

 

ПЛАН ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 

ПЛАН ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

  ПЛАН ДОСЛІДНО_ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

 

 

 

 

 

     В садку виховується 127 дітей від 1 до 6 років. Функціонує 5 вікових груп.  

 

 

    У нас є все необхідне, щоб створити розвивальне середовище, попереджувати захворюваність, підвищувати фізичну і розумову працездатність дітей.

 

 У їх розпорядженні  спортивний і музичний зали, ізостудія, куточки казок.

Обладнані  ігрові  майданчики:  гойдалки, каруселі, барвисті гірки, спортивне обладнання, яке раціонально поєднується з ігровими будівлями, дитячими городами та квітниками.

 

Все це приваблює малюків і робить їх непосидюче  життя більш  активним і життєрадісним. Пріоритетними напрямками діяльності ДНЗ є:

•  Збереження та зміцнення  фізичного і психічного здоров’я дитини, розвиток її творчих здібностей, реалізація потенційних можливостей особистості через призму формування екологічного світогляду та екокультури дошкільнят, гармонізації стосунків між людиною та природним середовищем;
•  Організація батьківської освіти з проблем виховання здорової дитини в сім’ї, формування освіченості у питаннях сталого розвитку, виховання соціально адаптованої, відповідальної та стратегічно мислячої особистості.
•  Постійне оновлення змісту і форм навчально-виховного процесу. Запровадження освітніх інноваційних технологій. Психолого–корекційна діяльність.

У 2009 році Верхньодніпровський ДНЗ № 8 розпочав

Науково-дослідну та експерементальну роботу за темою: “Створення цілісної системи формування
культури здоров’я, стійких принципів екологічно-врівноважених звичок і традицій на засадах розуміння єдності природи та людини для сталого розвитку дошкільників” на період 2009-2015 рр.

 

     Дошкільний вік дитини найбільш сприятливий для формування екологічної культури, що обумовлено  особливостями цього періоду життя. Тому саме в цьому віці екологічна освіта має бути спрямована в майбутнє, спиратися на ідеї гармонії природи та людини, стійкого розвитку біосфери.

Відповідно до поставленої роботи, спрямована робота методичного кабінету, творчої групи:

•  Розширення  рівня знань педагогічних кадрів з проблем сталого розвитку активізація їх творчого потенціалу, психологічної та компетентнісної готовності до залучення в експеримент
•   Створення «банку інформації» з проблем сталого розвитку
•  Планування роботи над проблемою, визначення етапів діяльності педколективу, прогнозування реальних можливостей досягнення запланованих результатів
•   Адаптація існуючих моделей функціонування дошкільного закладу згідно стратегії сталого розвитку спрямованих на розвиток творчої особистості для свідомого життєвотворчого ставлення до себе, довкілля, збереження свого здоров’я, гармонійних стосунків між людьми.
•  Теоретичне осмислення актуальності проблеми випереджаючої освіти, визначення основних напрямків діяльності ДНЗ

На чільне місце поставлено питання створення педагогічних умов проведення експерименту:

•  Визначення основних педагогічних умов і шляхів формування у дошкільників ціннісних орієнтацій, що відповідають проблемам сталого розвитку.
•  Організація освітньо-виховного процесу на діагностичній основі. 
•  Впровадження тестової оцінки взаємопроникнення системи виховання екологічної культури та культури здоров’я сім’ї та дитячого садка. 

Обрано методи та прийоми екологічного виховання:

•  Наочні (спостереження, розгляд картин, ілюстрацій, перегляд відеофільмів)
•  Практичні (досліди, ігри(рухливі, дидактичні, творчі, з природним матеріалом)
•  Словесні методи (бесіда, розповідь, читання худ. літератури, складання віршів, казок)

 Організація педпроцесу за проектним методом роботи дає дітям змогу не лише цікаво проводити час, а й багато чого навчитися

•  Підготовчий етап : постановка мети і завдань, визначення методів досліджень,  підготовча робота  з педагогами і дошкільнятами, підбір матеріалів
•  Дослідницький етап:  пошук відповідей на поставлені запитання. 
•  Прикінцевий етап: узагальнення  результатів роботи, їх аналіз, формування

Міжпредметні  зв’язки, за принципами, характерними для екологічної освіти, зокрема: діяльності, інтеграції, раціональності.  Запорукою успішності цієї роботи є вміле поєднання традиційних та інноваційних методів і форм організації діяльності

•  Підготовка до навчання грамоти
•  Формування математичних уявлень
•  Фізкультура 
•  Розвиток мовлення
•  Зображувальна діяльність
•  Праця у природі 
•  

Повсякденне формування інтересу дітей до природничих знань сприяє розвитку мислення, формує правильні уявлення про природу , здатність  робити висновки, регулює екологічну поведінку дитини.

Дослідницька діяльність:

Спостереження;

Наочність;

Мовленнєві логічні задачі;

Моделювання;

Створення ситуацій моральної спрямованості;

Заняття по ознайомленню з природою.

Сім’я покликана сформувати  у дитини перші уявлення про навколишній світ, прищепити повагу і почуття за все живе, що її оточує, на основі культурних надбань і традицій народу.

Зміст і форми дошкільного виховання в сімї повинні тісно переплітатися з відповідною освітньо-виховною роботою закладу.Формування екологічної свідомості дошкільника в сім’ї.

•  Виховання любові, чуйності, доброзичливості до об’єктів природи
•  Виховання потреби у спілкуванні з природою, уміння спостерігати й відчувати її красу й гармонію, розвиток інтересу, прагнення до пізнання природи
•  Виховання культури поведінки, відповідальності за власні вчинки, включення у спільну з дорослими екологічно спрямовану діяльність. 

Очікувані результати

•  Підвищення рівня духовності дітей, педпрацівників, батьків вихованців
•  Зростання культури та соціальної активності підростаючого покоління  у сфері природокористування 
•  Формування гуманної природодоцільної поведінки учасників навчально-виховного процесу 
•  Підвищення рівня професійної майстерності педагогічних працівників
•  Поліпшення екологічної ситуації в районі, пов’язане з покращенням екологічної поведінки населення. 

 

Робота над даною проблемою є одним із основних напрямків діяльності нашого дошкільного закладу в цілому.

Мета екологічної освіти і виховання - формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та дійового ставлення до навколишнього природного середовища.

Зміст навчально-виховної роботи в цьому напрямі полягає в розкритті перед дітьми багатогранної цінності природи.

 

Умови екологічного виховання, мета, зміст і завдання екологічного виховання дітей великою мірою зумовлені наявністю у педагогічному процесі об'єктивних і суб'єктивних умов. При цьому до об'єктивних умов належать:

рівень педагогічної діяльності й майстерності вихователів, їх загальна і спеціальна підготовка з питань екологічного виховання;екологічна спрямованість педагогічного процесу дитячого садка загалом і в кожній віковій групі зокрема (реальна можливість спілкування з об'єктами живої і неживої природи);

єдність і взаємодія суспільного та сімейного виховання.

До суб'єктивних умов ми відносимо:

готовність дітей дошкільного віку до сприймання, розуміння і засвоєння уявлень про природи (інтелектуальна сфера);

готовність дітей до практичної реалізації знань у доступних видах діяльності;

формування суспільно значимих мотивів їх поведінки (емоційно-чуттєва і дійово-вольова сфери).

Остання умова синтезує в собі знання не лише як доступні для засвоєння наукові відомості, а й як оцінку навколишнього, мотив до діяльності.

А це означає, що шляхом практичної діяльності уже забезпечується трансформація знань дітей в основу тих почуттів, які виховуються в дошкільному віці.

 

 

Зміст почуттів становлять знання, уявлення, теоретичні припущення. Саме вони функціонують як обов'язкова складова практичних методів пізнання природи - природничого досліду, праці в природі, творчої діяльності та ін.

Ось тут і спрацьовує практична спрямованість знань та уявлень дітей.

Таким чином, активне засвоєння дітьми дошкільного віку доступних знань, їх аналіз як основи почуттів, а почуттів - як основного регулятора взаємодії дітей з природою у різних видах діяльності є визначальним фактором ефективного формування екологічних знань, екологічного виховання.У низці об'єктивних умов особливу роль виконує вихователь, його вміння активізувати, стимулювати розвиток інтелектуальної, емоційно-вольової сфери особистості, виходячи з конкретних індивідуальних і вікових особливостей дітей. У становленні екологічних знань чимале значення має моральна та інтелектуальна сприйнятливість дитини, здатність до розумових операцій - аналізу, синтезу, порівняння тощо, а також їх експресивно-емоційне ставлення до об'єктів і явищ, які пізнаються. Ця особливість домінує в дошкільному віці.

 

Вихователь повинен сам бути носієм високої екологічної культури, мати цілісну систему наукових поглядів на проблему взаємовідносин і співіснування з природою. Лише за цих умов вихователь зможе визначати різноманітність матеріальної, морально-естетичної й пізнавальної цінності природи, підпорядкувавши цьому роботу з дітьми у дитячому садку і пропагандистську діяльність серед батьків.

       Еколого-педагогічна підготовка вихователя передбачає достатньо високий рівень його громадської та професійної відповідальності за стан, збереження і охорону навколишньої природи.

 

 

        Громадська позиція простежується у конкретній практичній діяльності, спрямованій на збереження природи. Еколого-педагогічна підготовка вихователя переконує його в необхідності й важливості передачі своїх знань дітям та їхнім батькам, стимулює творчий пошук різноманітних форм природоохоронної діяльності в мікрорайоні, місті чи селі з залученням широких верств населення.

         Організовуючи роботу з екологічного виховання у дошкільній установі, вихователі  мають на увазі, що вона залежить від таких факторів:

рівня розвитку пізнавальних інтересів дітей;

співвідношення особистісних потреб кожної дитини у забезпеченні знаннями, вміннями і навичками з потребами всіх груп дітей;

можливості організувати спілкування дітей з об'єктами природи у їх натуральному, а не в штучно створеному середовищі в умовах урбанізації;

розкриття теоретичного матеріалу в неподільному зв'язку з конкретними прикладами, що дає змогу глибше проникнути дітям у їх сутність.

 

 

У дошкільній установі екологічне виховання дітей здійснюється, в індивідуальних, групових і колективних (фронтальних) формах організації. Кожна має свої переваги.

Особливість їх використання полягає у встановленні відповідності між рівнем сформованості у дітей екологічних понять і формами їх використання.Всі  форми та методи  роботи вихователь інтегрує через різні види і напрямки  діяльності з дітьми.Під час яких вони відкривають для себе таємниці росту рослин, ознайомлюються з властивостями води, піску, грунту, повітря, встановлюють взаємозв’язки об’єктів та явищ у природі.

 

Вихователь не дає дітям готових відповідей на запитання, які вони ставлять, а пропонує їм самим знайти відповіді на них. 

Об'єкт дослідження - моральний розвиток дітей у процесі екологічного виховання.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування у дітей старшого дошкільного віку цілісного ставлення до природи.

Робоча гіпотеза: виховання у дітей старшого дошкільного віку ціннісного ставлення до природи здійснюється ефективно за дотримання таких педагогічних умов: забезпечення єдності впливу на інтелектуальний, емоційний та діяльнісний розвиток особистості,

гармонізації виховного впливу природного та соціального середовища;

використання особистнісно зорієнтованих технологій екологічного виховання.

В групах створено еколого-розвивальне середовище, наповнюваність якого сприяє ефективній самостійній діяльності дітей у  пізнанні природи: куточок природи, куточок експериментування та дослідів, варіативний календар природи і маршрут по ділянках екологічної стежини ЗДО.

Куточки експериментування у дошкільних групах:

 

 

 

Цікавою формою роботи педагогів (Ус Т. А., Сірко Л. В.) є «Довготривала подорож» по екологічній стежині у різні пори року, яка складається з комплексу міні-занять, спостережень, бесід та пошуково-дослідницької діяльності.

Матеріали експериментально-дослідницьких куточків вихователі систематично поповнють, урізноманітнюють.

Використовуючи роботу на екологічній стежині вихователі формуєть у своїх вихованців здатність споглядати і бачити природу, слухати і чути її голос, розуміти самоцінність природи та всіх її об’єктів. Саме тому у дітей розвивається і збагачується позитивна емоційно-чуттєва сфера. Діти із задоволенням йдуть на прогулянку, знаючи, що на них чекають цікавинки природи.

Показником результативності педагогічного досвіду є високий рівень знань дітей у сфері життєдіяльності «Природа».

Діти добре розуміють взаємозв’язок між живою і неживою природою, мають уявлення про рослинний і тваринний світ, особливості природи рідного краю, природу Космосу.

Зацікавлені у пошуково-дослідницькій діяльності активно використовують її під час самостійних ігор, вони охоче і самостійно доглядають за мешканцями куточку природи, рослинами городу, квітника.

Малюки свідомо оберігають природу, знають і дотримуються правил поведінки в ній. У дітей достатній ступінь розвитку таких базових якостей особистості, як: розсудливість, спостережливість, відповідальність, самостійність, працелюбність, креативність, людяність.У дошкільному навчальному закладі створені прекрасні умови для ефективного здійснення екологічної освіти малят: озеленення, наявність живих куточків.

 

Живими об’єктами для спостереження та обговорення є мешканці живого куточка, акваріуму. Наявність чудових квітників, городу дає можливість для прогулянок та екскурсій, спостереження та милування природою в різні пори року, пошукової та практичної діяльності дітей по догляду за рослинами, збирання гербаріїв та природного матеріалу для виробів.

Прилегла територія використовується для розвішування годівничок, спостереження за птахами. Дослідницька робота проводиться також з кімнатними рослинами.

Формування знань про природу у повсякденному житті, а також під час занять - вирішальний фактор у вихованні правильного ставлення до неї:

природа - це світ постійних чудес, самостійних «відкриттів», джерело невичерпного пізнання.

Очевидно і цілком закономірно, що в процесі безпосереднього чуттєвого пізнання (на цільових екскурсіях, заняттях, погулянках та ін.) вихователь повинен формувати у дітей поряд зі знаннями відповідальне ставлення до природи, пробуджувати прагнення гуманного спілкування з її об'єктами та явищами. Знання дітей про природу - дидактична основа екологічного виховання. У зв'язку з цим екологічне виховання у дитячому садку необхідно розглядати і в плані знань, що подаються вихователем, і в плані організації раціональних форм дитячої діяльності, де можлива методично правильна реалізація цього змісту.

 

Зрозуміло, що вирішити складні завдання екологічної освіти без сім'ї неможливо. Сім'я є тим ланцюжком, який з'єднує здобуті дитиною у садку початкові уявлення про світ природи з її практичним досвідом у повсякденному житті, розширює, поглиблює педагогічний вплив на особистість дошкільника.

Ефективними формами роботи з батьками є бесіди за «круглим столом», проблемні семінари. 

 

 

 

 

 

 

ОСВІТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

 

 

      • освіта для сталого розвитку охоплює екологічну, економічну та соціальну проблематику навчання та виховання під кутом зору формування нової системи ціннісних орієнтирів та моделей поведінки підростаючого покоління та суспільства загалом.

sustainabledevelopment

Дві найважливіші ідеї, підпорядковані сталому розвитку:

      • розв'язання економічних, соціальних та екологічних проблем і досягнення рівноваги між ними для забезпечення якісного рівня життя людини;

      • впровадження зобов'язань нинішнього покоління, які  гарантують таке збереження природних, соціальних та економічних ресурсів, щоб  рівень добробуту наступних поколінь  лишався не нижчим за сучасний .

     Освіта для сталого розвитку базується на фундаментальному припущенні, що людство має радикально змінити сучасний хід економічного, екологічного і соціального розвитку для забезпечення здорового та якісного 

 Чому традиційна освіта не може більше задовольняти потреби
сьогодення?

      • Традиційна освіта неспроможна вчасно реагувати на гострі проблеми та повною мірою задовольняти потреби сьогодення, оскільки:

      • лише  перелічує проблеми і не націлена на їх розв'язання;

      • не дає змоги осягнути системну картину світу, оскільки   більшість дисциплін викладається відокремлено;   • не спрямована на вивчення та практичне розв'язання місцевих проблем;

      • суспільство розвивається швидшими темпами, тому знання часто застарівають ще до закінчення терміну навчання.

 

Складовими змісту освіти для сталого розвитку є:

 

            • якість життя, соціальна справедливість та  рівноправність;
            • збереження різноманіття: культурного, соціального та біологічного;
            • взаємозв'язок: у суспільстві, економіці та довкіллі;
            • усвідомлення відповідальності перед майбутніми поколіннями;
            • громадянська позиція, права та обов'язки громадян;
            • потреби та права майбутніх поколінь на якісне життя.

  – це перехід  від  передачі знань до створення умов для їх активного засвоєння та отримання практичного досвіду;

– це перехід від пасивного засвоєння знань до активного їх пошуку, практичного осмислення;

Пріоритетні напрямки
освіти для сталого розвитку: 

    • виховання культури розумного споживання енергії та води, зменшення марних витрат сировини, кількості відходів;

      • розвиток інформаційної культури особистості, основ критичного мислення та медіа-грамотності;

      • формування культури здоров ’ я підлітків на засадах розуміння єдності природи та людини, залежності здоров ’ я людини від стану довкілля.

 

Освіта повинна формувати цінності, ставлення людини до себе та довкілля, стиль життя, активну життєву позицію – тобто все, що необхідне для забезпечення сталого майбутнього.

      •  мислити критично;

      • вчитися працювати у команді, домовлятися та поважати демократичні рішення;

      • бути толерантними та відповідальними;

     • бути відкритими для навчання та самонавчання;    

     • вміти приймати самостійні рішення у власному повсякденному житті .

 

Які інструменти з впровадження освіти для сталого розвитку є
головними?

      • діалог: налагодження взаєморозуміння та постійного діалогу між вихованцями та педагогами;

      • навчання: розвиток нових знань, навичок та вмінь для заохочення практики сталості у різних сферах життя людини;

      • інформування: доступ до інформації з питань сталого розвитку та стану довкілля;

      • маркетинг: зміни в поведінці кожної людини на користь сталості. 

 

 

 

Тематично-екологічний проект

«Збережемо природу для наступних поколінь»

Тип проекту:

За характером діяльності – пізнавально-дослідницький;

За змістом – природничий;

За тривалістю – довготривалий.

Проблема:

-          Визначити екологічну проблему своєї місцевості;

-          Виховувати потребу берегти довкілля.

Мета:

-          Формування у дошкільників елементарного світорозуміння, екологічної вихованості.

-          Виховання у підростаючого покоління емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля.

Об'єкт пізнання:

-          Природне довкілля парку.

Очікувані результати:

-          Формування у дошкільників усвідомлення того, що людина – невід'ємна частина природи.

-          Формування у дітей дбайливого ставлення до природи, відчуття відповідальності за те, що відбувається навколо неї внаслідок дій людини у природі.

-          Виховання любові до рідної природи, свого краю.

Учасники проекту:

-          Діти старшого дошкільного віку;

-          Вихователь-методист, Семенович Л. О.;

-          Вихователі старшої групи, Шепель І. В, Серьогіна С. Ю.;

-          Вихователь зображувальної діяльності, Чуприна Ю. Г.;

-          Вихователь фізичної культури, Галицька О. В.,

-          Музичний керівник, Шевкаленко О. В.;

-          Батьки вихованців.

Етапи реалізації проекту:

-          Підготовчо-організаційний;

-          Діяльнісний

-          Аналітично-підсумковий.

ПІДГОТОВЧО-ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Завдання:

-          Скласти перспективний план реалізації проекту;

-          Створити «Дерево цілей»;

-          Забезпечити науковий, художній та методичний супровід проекту;

-          Створити розвивальне середовище для пізнавального розвитку дітей;

-          Обладнати приміщення інформаційними стендами для батьків «Навчаємо любити природу змалку», «Як з користю провести вихідні»;

-          Підготувати місце для оформлення виставки творчих робіт дошкільників та їх батьків.

Зміст роботи:

-           Вивчити екологічну проблему міста Верхньодніпровська;

-          Складання з дітьми перспективного плану реалізації задуманого, корегування поставлених завдань;

-          Пошук і збирання батьками разом з дітьми: цікавої пізнавальної літератури про природу; підбір фольклору про природу, ілюстрацій, слайдів.

-          Підготовка матеріалів , необхідних для творчих робіт;

-          Інформування батьків вихованців про проект, залучення їх до спільної діяльності.

ДІЯЛЬНІСНИЙ ЕТАП

Мета: викликати інтерес до теми у дітей шляхом впровадження різних методів і прийомів навчання та виховання.

Завдання:

-          Формування інтересу дітей до пізнання  природи рідного краю, уявлення про вплив діяльності людини на природне довкілля;

-          Розвивати  екологічне мислення, позитивно-ціннісне ставлення до природного довкілля;

-          Виховувати бажання робити добрі вчинки, піклуватися не тільки про себе, а й про оточуючих, бажання берегти і примножувати багатства природи.

Зміст роботи:

АНАЛІТИЧНО-ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП

Завдання:

-          Визначити результативність проекту;

-          Проаналізувати ставлення батьків і дітей до спільної проектної діяльності.

Зміст роботи:

-          Аналізування знань, умінь і навичок, які набули учасники проекту під час його реалізації.

Проаналізувавши проведену роботу, можна зробити висновок, що участь старших дошкільників у проекті «Збережемо природу для наступних поколінь» сприяла вихованню у них гуманістичного ставлення до природи, засвоєнню принципів взаємодопомоги у складних ситуаціях, вихованню самостійності та відповідальності за прийняття рішень. Цікаво організована пізнавально-дослідницька діяльність дошкільників сприяла збагаченню комунікативного досвіду дітей, розвитку у них логічного мислення, вміння аналізувати т а узагальнювати власні спостереження. У дітей сформувалося чітке уявлення про те, що людина – невід'ємна частина природи, а тому необхідно дбайливо ставитися до природи – нашого найбільшого багатства. Діти навчилися бачити та цінувати красу природи, її неповторність.

Участь в Акції руху за сталий розвиток

Основною формою педагогічної  діяльності з освіти для сталого розвитку в нашому дошкільному закладі є проживання дітьми тематичних днів, до проведення яких обов"язково залучаються батьки. Опанувавши тематичні блоки "Спілкування", "Ресурси", "Подарунок" наші вихованці навчилися вітатися з усіма і в різних ситуаціях, прохати про допомогу і пропонувати допомогти, бути вдячними за подарунки, робити подарунки власними руками, грати з усім, обмінюватися іграшками.

використовувати навіть клаптик паперу, робити подарунки з використаного паперу,

закручувати кран, коли непотрібно, робити тоненьку цівочку коли мити руки,

зберігати подарунки природи, робити подарунки з природних матеріалів,

вітати зі святами, дарувати добрі слова,

виготовляти подарунок на День народження,

дарувати радість.

Комікси допомагають формувати у дітей природоцільну поведінку

У квітні 2016 року ВК ДНЗ №8 "Золота рибка" прийняв активну участь у обласному семінарі-практикумі керівників методичних служб сільських регіонів "Модернізація інформаційно-освітнього простору регіону шляхом впровадження інноваційних технологій" у рамках презентаційного модуля вихователі продемонстрували власні педагогічні надбання

"Комікси у дошкіллі".

  Виставка коміксів, створених вихователями, дітьми та їх батьками

Творча робота з коміксом дітей старшої групи.

Вихователь Мошна Н. Г.

Створення коміксу - серйозна та цікава справа.

Вихователь зображувальної діяльності Чуприна Ю. Г. 

 Заняття з економічного виховання з інтеграцією ідей сталого розвитку

интегрированое занятие с детьми старшей группы Верхнеднепровского дошкольного учебного заведения №8 "Золотая рыбка" на тему:

«Как лампочки  могут

  помочь  уберечь  окружающую среду»

по разделам  программы: ознакомление с  природой, ознакомление с  окружающим; экспериментальная работа

Цель: формировать устойчивую мотивацию к энергосберегающему образу жизни, развивать умение грамотного общения с энергетическими ресурсами;  расширять активный словарь, развивать монологическую речь; воспитывать гордость за приносимую пользу.

                                            Ход занятия

  - Здравствуйте, ребята! Сегодня в детский сад для группы «Почемучки» почтальон принес интересную бандероль. Давайте с вами откроем ее и посмотрим, что же нам прислали. Смотрите, ребята, здесь письмо. Давайте прочитаем, от кого же оно.

«Здравствуйте, ребята, группы «Почемучки».

 Меня зовут Люмик, а  мою сестренку - Светик. Мы хотим Вам  рассказать одну историю:

      -  Злой колдун хочет захватить весь мир и посылает своих слуг, чтобы сеять зло. Но мы не дадим им этого сделать, правда, ребята?

       - Нам нужна ваша помощь! Историю, которую мы вам расскажем, вы должны будете передать своим родителям и друзьям. Только так мы сможем победить колдуна и его слуг!

       Прежде чем начать рассказ, отгадайте загадки:

                                   Провели под потолок

                                   Удивительный шнурок.

                                   Привинтили пузырек —

                                   Загорелся огонек (электрическая лампочка)

                                           *      *      *

                                   По тропинке я бегу,

                                   Без тропинки не могу.

                                   Где меня, ребята, нет –

                                   Не зажжется в доме свет (электричество)

- Как вы уже догадались, речь пойдет о лампочках и электричестве. Послушайте.

- Много лет назад в домах людей не было электричества, и с наступлением темноты люди зажигали свечи. Потом появились газовые лампы со стеклянной колбой, в середине которой горел фитиль. А позже ученные изобрели лампу накаливания, это обычные лампочки, которые все вы видели. Но недостаток этих лампочек заключается в том, что они потребляют много электроэнергии.

- Ребята, а вы знаете как электричество приходит к нам в дом? (ответы детей)

-Электроэнергию вырабатывают тепловые электростанции (ТЭС). Для этого сжигается очень много тонн угля. При сгорании угля в атмосферу выбрасываются парниковые газы, которые пагубно влияют на климат.

-Вы заметили, что лето очень жаркое, а зимой почти нет снега и идут дожди? Во всем этом виноваты парниковые газы, которые не дают земле «дышать». Из-за этого тают ледники и поднимается уровень воды в Мировом океане. Это грозит мировой катастрофой.

Физминутка

Что там чудится в тумане? (дети вытягивают руки вперед)

Волны плещут в океане. (Машут руками, изображая волны)

Это мачты кораблей. (Вытягивают руки вверх)

Пусть плывут сюда скорей! (Приветственно машут руками)

Мы по берегу гуляем,

Мореходов поджидаем, (ходьба на месте)

Ищем ракушки в песке (наклоны)

И сжимаем в кулаке. (Сжимают кулачки)

Чтоб побольше их собрать,-

Надо чаще приседать. (Приседания)

Шеей крутим осторожно

Голова кружиться может.

Влево смотрим – раз, два, три.

Так. И вправо посмотри. (Вращение головой вправо, влево)

Вверх потянемся, пройдемся, (руки вверх, ходьба на месте)

И на место вновь вернемся. (Дети садятся).

-Чем меньше мы будем использовать электроэнергии, тем меньше будет сжигаться угля, и соответственно меньше выбросов парниковых газов в атмосферу.

- «Что же нам делать?» - спросите вы.

- Нужно заменить ваши лампочки на более экономные, такие как я и моя сестра. Мы потребляем в 5 раз меньше электроэнергии, чем обычные лампочки. Таким образом вы экономите ваши деньги, уменьшаете выбросы парниковых газов и останавливаете глобальное потепление.

Многие страны уже полностью отказались от ламп накаливания! Давайте и мы с вами сделаем шаг вперед и заменим лампочки в наших домах на более экономные!

- Что-то я много говорю, давайте мы с вами лучше посмотрим мультфильм, который называется «Добрый свет».

(Просмотр мультфильма)

-Что задумал злой колдун?

- Что увидели Люмик и Светик в городе?

- К чему приведет глобальное потепление?

- Что мы можем сделать, чтобы этого не случилось?

-Молодцы, внимательно смотрели мультфильм.

Давайте, ребята, поиграем в игру  «Надо — не надо».

Я буду называть предметы, а вы должны хлопать в ладоши, если для него нужно электричество, и топать ножками, если этот предмет не нуждается в электроэнергии.

- Вы справились с этим заданием. А нам пришло время прощаться с вами и идти дальше. Вы, ребята, должны убедить своих родителей и друзей заменить лампочки на экономные, рассказать для чего это нужно. А чтобы вы не забыли, Люмик и Светик приготовили для вас подарки: закладки и наклейки.

Заощаджуй заради світлого майбутнього

Як лампочки бережуть довкілля

Обираємо лампи для освітлення вдома

Розповімо батькам про екодружні лампи

Не дамо лампам розжарювання знищити планету